«ДНІПРОАЗОТ» – в режимі вимушеного простою

Голова Правління АТ «ДНІПРОАЗОТ» С.Л.Сідоров

Інтерв’ю з Головою Правління АТ «ДНІПРОАЗОТ» С.Л.Сідоровим

Що змусило нас підписати наказ про просте підприємства. Я відразу хочу сказати, що над цим питанням ми думали і робили різні варіанти розрахунків за сьогоднішньою ціною на газ, яка декларується сьогоднішніми постачальниками газу, – у нас немає можливості працювати. В цілому, підвищення ціни на газ, загальна ситуація на ринку мінеральних добрив призвели нас до висновку, що «ДНІПРОАЗОТ» буде зазнавати значних збитків. Для мінімізації витрат, для можливості знайти вихід з ситуації, що склалася, і створений такий наказ. Надалі, у міру того, як буде розвиватися кон'юнктура ринку міндобрив, ситуація на ринку газу, ми будемо приймати відповідні рішення.

Наказ, що вийшов – це крайній, надзвичайний захід, це дуже важке рішення для колективу.

Які ризики викликає зупинка підприємства для міста, регіону, України?

Сьогодні наше підприємство є єдиним в Україні виробником хлору, який є дезинфектантом питної води. Наш хлор закуповують практично всі міськводоканали України. Крім того, ми виробляємо спектр дезінфікуючих засобів на основі хлору, в т.ч. гіпохлорит натрію. І, звичайно, зупинка «ДНІПРОАЗОТу» загрожує негативними наслідками в цьому плані. Хлорне виробництво ми зупиняємо, оскільки його робота безпосередньо пов'язана з функціонуванням основних виробництв – аміаку і карбаміду, тобто неможливість роботи цих цехів тягне за собою зупинку хлорного виробництва. Сировина, що необхідна для виробництва хлору, зокрема CO2, виробляється безпосередньо цехами азотної групи.

Ви неодноразово повторюєте, що «ДНІПРОАЗОТ» це, перш за все, – 4000 працівників та їх сім'ї. Простой підприємства, так чи інакше, негативно позначиться на всіх нас, тому, з чим би Ви хотіли звернутися зараз до колективу підприємства?

Розказувати завжди простіше, а спробуйте зберігати оптимізм, якщо доведеться на 2-3 тисячі (збережена частина окладів) та ще при нинішніх цінах – реально прогодувати сім'ю... Та все ж хотілося б звернутися до нашого трудового колективу з проханням, насамперед, дотримуватися спокою – я вважаю, вихід ми обов'язково знайдемо, достукаємося до структур, що зможуть нам допомогти. Вихід напевно буде знайдений, адже не може таке потужне підприємство, з таким технічним і людським потенціалом бути зупинено.

Ми провели грандіозний капітальний ремонт азотної групи цехів: поставили нові апарати, підготували обладнання до роботи, і готові працювати на 100%-вій потужності для забезпечення, в першу чергу, українських сільськогосподарських споживачів, для поставки нашої продукції водоканалам. Так, в першу чергу, «ДНІПРОАЗОТ» – це 4000 чоловік, за якими стоять сім'ї, діти, тобто торкнеться наша біда, як мінімум 12000 чоловік, плюс під питанням опиниться реалізація ряду соціальних програм, яку ми забезпечуємо в місті; і треба врахувати ще податкові відрахування, які недоотримає бюджет міста і країни. Ще одна небезпека – зупинка ТЕЦ «ДНІПРОАЗОТу», яка здійснює теплопостачання житлових масивів БАМ і Соцмісто, де проживає близько 50000 чоловік. І є загроза того, що ми не зможемо закуповувати газ на потреби опалення.

Звертаючись до трудового колективу, прошу дотримуватися спокою. Зараз потрібен час для повного прояснення ситуації, в якій ми опинилися.

У 2009 році «ДНІПРОАЗОТ» вже переживав подібну ситуацію. Тоді вдалося вийти з простою без серйозних втрат. Про що каже ваш аналіз щодо перспектив нинішньої ситуації?

Тоді нам вдалося зберегти колектив, але в той час не такою гострою була потреба в кадрах на ринку праці. А сьогодні досить багато фахівців, вивчених, вихованих в Україні, їде за кордон. У хімічній промисловості ці проблеми набагато гостріші, оскільки тут потрібно набагато більше часу і зусиль для підготовки кваліфікованих фахівців, що керують такими агрегатами, які забезпечують виробництво аміаку, карбаміду або хлору. Навіть за термінами така підготовка займає часом до трьох років. Такі кадри високо цінуються всюди, ми можемо зіткнутися з тим, що просто будемо забезпечувати нашими кадрами чужі підприємства за межами України. Це дуже сумно.

Чи існує вже конкретна програма заходів для виходу «ДНІПРОАЗОТу» з простою?

В першу чергу, ми намітили програму звернень до різних структур, які, на наш погляд, можуть допомогти нам ініціювати створення серйозної робочої групи на рівні уряду, аби розібратися в тій ситуації, що виникла зараз, і спробувати знайти вихід з глобальної проблеми, яка стосується, по суті, всієї Великої хімії України. Промисловість, що зупиняється, – це негативний фактор, і вихід повинен бути обов'язково знайдений, у нас достатньо сфер, здатних вплинути на ситуацію, намітити заходи, що забезпечують позитивні результати.

Що стосується зусиль самого підприємства, то сьогодні я не можу когось виділяти окремо, – підприємство – це єдиний механізм, де на позитивний результат працюють абсолютно всі трудівники заводу.